Глобалізація та локалізація зробили переклад документів неодмінною частиною сучасної комунікації у світі, де підприємствам, організаціям і приватним особам необхідно обмінюватися інформацією, попри мовні бар’єри. Бізнеси, які діють на міжнародному ринку, потребують перекладу документів для ефективної комунікації зі своїми клієнтами, партнерами та зацікавленими сторонами. Точний переклад гарантує, що задумане повідомлення буде передано ефективно, витлумачено правильно і не створить плутанини. Отже, дотримання законодавчих і нормативних вимог є обов’язковим елементом перекладу документів.
У світі міжнародної торгівлі якісно перекладена документація вважається великою цінністю, адже це основа успішного бізнесу. Будь-який бренд, який прагне вийти на нові ринки, повинен забезпечити ефективний документообіг для підвищення своєї прибутковості. Однак, потреби в перекладі в галузі імпорту-експорту надзвичайно різноманітні, делікатні й технічно складні, особливо з огляду на те, що міжнародна торгівля – це суворо регламентований процес із неймовірно низькою толерантністю до помилок.
Особливим викликом у цій сфері може стати переклад технічних нормативів, що характеризується певною специфікою і високим рівнем технічної спеціалізації. Саме тому вибір на користь сертифікованого перекладу є необхідним, оскільки він заслуговує на довіру та визнається в усьому світі.
Стандарт: визначення
Стандарт – це документ, затверджений визнаним органом, що встановлює чіткі правила, принципи або характеристики певної діяльності чи її результатів (продуктів, послуг тощо), задля досягнення оптимальної впорядкованості в певній сфері. Основною метою стандартизації є гарантія безпеки і якості процесів, продуктів і послуг, тому загальне додержання цих правил є обов’язковим.
За сферою дії розрізняють стандарти підприємств (СТП), галузеві (ОСТ, ГСТУ), національні (ДСТУ, DIN, JIS), регіональні (СEN, ГОСТ) та міжнародні (ASTM, ISO, ANSI, IEC). Тобто, деякі з них використовуються лише в певній місцевості чи навіть на конкретному підприємстві, а отже точний переклад стандартів є надважливим, оскільки єдина неточність може мати серйозні негативні наслідки, спричинивши виготовлення продукції чи надання послуг неналежної якості, створюючи проблеми виробникам і постачальникам.
Переклад стандартів: особливості та складнощі
Складність перекладу стандартів полягає в їх лінгвістичних характеристиках, точна передача яких на іншу мову є надважливою з огляду на роль цих документів у безпеці та якості будь-якої діяльності. Зокрема, у цих текстах зазвичай використовуються:
- специфічна термінологія і чіткі формулювання;
- скорочення та абревіатури;
- числові дані та одиниці виміру.
Розбіжності в термінах вимагають особливої обережності при перекладі технічної термінології на іншу мову, зважаючи на сферу і конкретний контекст. Щоб уникнути неправильного тлумачення, необхідно уникати двозначності формулювань і брати до уваги культурні особливості обох робочих мов перекладу.
Абревіатури й скорочення потребують індивідуального підходу, оскільки далеко не всі з них мають свої аналоги в інших мовах. Їх часто доводиться розшифровувати у вихідному тексті та пояснювати у цільовому. Крім того, деякі абревіатури можуть передаватися алітерацією, що вимагає диференційованого розуміння предмета і контексту перекладу.
Не слід забувати, що форма представлення цифр може відрізнятися у різних мовах, як от використання крапки, коми чи пробілу в якості роздільника в десяткових дробах або багатозначних числах. Складнощі з одиницями виміру можуть полягати в розбіжностях систем вимірювання, що використовуються у вихідній та цільовій мовах.
Отже, при адаптації стандартів для іноземних ринків слід звертати особливу увагу на такі деталі. Найменша неточність при формулюванні, перекладі термінів чи представленні даних може призвести до порушення стандарту. Своєю чергою, це порушення стане причиною браку виготовленого продукту, неякісної послуги, відмови постачальнику чи виробнику в сертифікації, недотримання норм виробничого процесу, або нещасного випадку.
Переклад державного стандарту: що потрібно знати?
Державні стандарти України (ДСТУ) розроблені відповідно чинного законодавства України й використовуються разом з міжнародними та регіональними стандартами відповідно до міжнародних договорів. Сьогодні, як державні, ще досить часто використовуються також республіканські стандарти УРСР – так звані ГОСТи.
Оскільки в радянські часи вони були обов’язковими для використання в визначених галузях по всій території союзу, інтернаціоналізація ГОСТів була актуальною в усіх 15 республіках. З 1992 року, ГОСТ було прийнято як міжнародний стандарт в СНД, а отже і в Україні він залишився міждержавним.
2015 року було видано наказ про скасування ГОСТ, що мав би втратити чинність протягом 2016-2018 років. Повна відмова від них мала початися з 1 січня 2019 року, але дія деяких була кілька разів продовжена до 2020, 2021, і 2022 років. Саме тому переклад ГОСТів досі є актуальним в українській документації.
Від моменту скасування ГОСТів Міністерством економічного розвитку підприємствам дозволялося їх добровільне використання за власним бажанням. Проте, після 2022 року продовження дії цих стандартів в Україні не є можливим. Тому підприємствам, які досі використовують ГОСТ у своїй діяльності, наполегливо рекомендується знайти альтернативу технічним нормативам держави, якої вже давно не існує.
У будь-якому разі, локалізація ГОСТів та стандартів має неабияке значення у міжнародному документообігу українських бізнесів. Зважаючи на специфіку і складність перекладу цієї категорії текстів, рекомендується використання послуг сертифікованого бюро перекладів, яке може забезпечити професійний переклад стандартних документів.