Часом виникає відчуття, що сфера перекладів складається з двох частин – машинного AI-перекладу та роботи невеличких компаній і фрілансерів, що виконують незначні завдання. Проте це зовсім не так.
Глобальний ринок перекладів
$50 млрд – обсяг світового ринку сервісів перекладів у 2019-2020 роках (за оцінкою Statista Inc і CSA). Це передбачає вартість майже 20 млрд євро для держав-членів ЄС. Тобто ринок лінгвістичних компаній насправді має значні кошти. Причина проста – масштабованість бізнесу містить переклад його документації та систем різними мовами.
Компанії рівня Apple, Google, Amazon, Farfetch працюють у багатьох країнах світу. І щоб бути наближеними до покупців, перекладають інтерфейси, листи, контракти та інші носії слів та смислів мовою носія. Від цього залежить конверсія на купівлю та задоволеність сервісом. На локальних ринках це також вимога законодавства – провадити комунікації та документообіг державною мовою.
Як розвивати цей напрямок?
Участь у міжнародних рейтингах – демонстрація торговельного потенціалу України, долучення країни до глобальної економіки. Для нас як підприємців це посилена переговорна позиція в процесі укладення контракту з клієнтом. Як для людей – визнання наших старань та отримання результату від роботи. Як для українців – привід просувати інтереси та імідж держави тими інструментами, які ми маємо. Наприклад, ми вперше увійшли до 25 найбільших лінгвістичних компаній Східної Європи минулого року. У цьому списку, крім нас, – ще одна українська компанія. Є потенціал для розвитку.
Сервісний, інноваційний бізнес потребує масштабування. Наприклад, венчурний інвестор навіть не розглядатиме вашу компанію, якщо її діяльність не можна розширити на інші країни.
Щодо України, ми знаємо, що за підсумками 2021 року український IT-сектор зріс на 36% порівняно з 2020-м, сягнувши позначки $6,8 млрд. Частка експорту IT-послуг становить майже 2,7% ВВП країни. 37% усіх експортних послуг України – IT-послуги. Тому вважаю, що ринок інших послуг також має експортний потенціал, а отже, може масштабуватися в інші країни.
І основні причини тут дві:
По-перше, ми не маємо вибору. Інвестиції в капітальне будівництво, відкриття нових заводів та фабрик в Україні нам не доступні, поки над головами літають ракети. Експорт послуг, які не вимагають CAPEX вкладень (капітал, який використовується компаніями для придбання або модернізації фізичних активів (житлової та промислової нерухомості, обладнання, технологій)) у фізичні об’єкти, але мають попит та додану вартість – це податки до бюджету, доходи власників бізнесу та зарплати співробітників.
По-друге, лінгвістичні компанії є невід’ємною частиною нової економічної реальності України. Український бізнес збільшує експорт до країн ЄС, а це вимагає перекладу документообігу, змісту сайтів, програмних продуктів тощо. Виросте також імпорт, інструкції, документи та програмні продукти, які потрібно перекладати українською мовою.
Таким чином, українська сфера лінгвістичних компаній очікує на зростання. Для цього доведеться попрацювати та консолідувати галузь. Можливо, у форматі лобістського галузевого об’єднання, яке просуватиме інтереси учасників як у межах України, так і на зарубіжних ринках.
Бракує національного рейтингу українських сервісів перекладу. Щоб як CSA та SLATOR оцінювати успіхи компаній, продукувати новини галузі та аналітичні звіти.
Бракує національного рейтингу українських сервісів перекладу. Щоб як CSA та SLATOR оцінювати успіхи компаній, продукувати новини галузі та аналітичні звіти.
Першоджерело за посиланням.